звіяти
Звіювати, звіюю, -єш
сов. в. звіяти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Словник української мови ГрінченкаЗвіювати, звіюю, -єш
сов. в. звіяти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Словник української мови Грінченка