Значення в інших словниках
-
звіяти —
див. звівати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звіяти —
звіяти вул. утекти (ср, ст): Мірко раптово крикнув: “Звіяй!” І через хвилю вже коло тієї брами нікого з нашої братії не було (Авторка); Але я гадаю, що ви не зробите мені і собі збитка та й не звієте по дорозі (Керницький)|| = бальон зробити
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
звіяти —
ЗВІ́ЯТИ див. звіва́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
звіяти —
Звіювати, звіюю, -єш сов. в. звіяти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 46.
Словник української мови Грінченка