звіяти
звіяти вул. утекти (ср, ст): Мірко раптово крикнув: “Звіяй!” І через хвилю вже коло тієї брами нікого з нашої братії не було (Авторка); Але я гадаю, що ви не зробите мені і собі збитка та й не звієте по дорозі (Керницький)|| = бальон зробити
Лексикон львівський: поважно і на жарт