зв'яга
Зв'я́га, -ги, зв'я́ка, -ки
ж.
1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). Ном. № 7253.
2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому. Г. Барв. 536.
Словник української мови ГрінченкаЗв'я́га, -ги, зв'я́ка, -ки
ж.
1) Лай. Не боїться вовк собаки, але його зв'яги (зв'яки). Ном. № 7253.
2) Брань, ругня, ссора. Така зв'яга йде в дому. Г. Барв. 536.
Словник української мови Грінченка