зв'янути Зв'я́нути, -ну, -неш гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках зв'янути — зв'я́нути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови зв'янути — -ну, -неш, док., розм. Те саме, що зав'янути. Великий тлумачний словник сучасної мови зв'янути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови