зв'янути

зв'я́нути

-ну, -неш, док., розм.

Те саме, що зав'янути.

Значення в інших словниках

1. зв'янути — зв'я́нути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зв'янути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док.  Словник синонімів української мови
3. зв'янути — Зв'я́нути, -ну, -неш гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.  Словник української мови Грінченка