зголодніти

Зголодні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.

Значення в інших словниках

1. зголодніти — зголодні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зголодніти — і рідко ізголодніти, -ію, -ієш, док. Відчути голод, захотіти їсти. || Натерпітися від голоду. || перен. Відчути велике бажання до чого-небудь, настраждатися, змучитися без чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зголодніти — ЗГОЛОДНІ́ТИ (стати голодним, захотіти їсти), ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, ВИ́ГОЛОДАТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИ підсил., ВИ́ГОЛОДНІТИСЯ підсил., ВИ́ГОЛОДУВАТИСЯ підсил., ПРОГОЛОДНІ́ТИ розм., ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ діал.; ПОГОЛОДНІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. зголодніти — ЗГОЛОДНІ́ТИ і рідко ІЗГОЛОДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Відчути голод, захотіти їсти. Вовчик давно зголоднів, та все якось стидається признатися (Фр., IV, 1950, 85); Він..  Словник української мови в 11 томах