згородити
Згороди́ти, -джу́, -диш
гл.
1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586.
2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Словник української мови ГрінченкаЗгороди́ти, -джу́, -диш
гл.
1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586.
2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити. Чуб. І. 169.
Словник української мови Грінченка