згородити
ЗГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., рідко.
1. Обнести огорожею; загородити.
Не одна баба город згородила (Номис, 1864, № 2586).
2. Те саме, що споруди́ти.
Визволь нас од вічного гада; Бо хотять же нас поглотити, Піч огненну згородити (Чуб., І, 1872, 169).
Словник української мови (СУМ-11)