Значення в інших словниках
-
згірклий —
згі́рклий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
згірклий —
Вигірклий.
Словник синонімів Караванського
-
згірклий —
див. гіркий; зіпсований
Словник синонімів Вусика
-
згірклий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згіркнути. 2》 у знач. прикм. Який став гірким, згіркнув. 3》 у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
згірклий —
Згі́рклий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
згірклий —
ЗГІ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згі́ркнути. 2. у знач. прикм. Який став гірким, згіркнув. Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина (Кач., II, 1958, 332); Пахло [волосся] згірклою помадою (Коцюб., І, 1955, 406). 3. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах