ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі. Грин. III. 402.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
здача —
зда́ча іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
здача —
[здача] -ч'і, ор. -чеийу
Орфоепічний словник української мови
здача —
-і, ж. 1》 Дія за знач. здавати, здати 1-8). Здача під ключ — постачання виробу, системи у цілком готовому вигляді. 2》 Дія за знач. здаватися I, здатися I 1). 3》 Лишок грошей, що повертається під час розрахунку. Давати здачі — відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
здача —
дава́ти (рідше наклада́ти, одва́жувати) / да́ти (рідше накла́сти, одва́жити) зда́чі кому і без додатка. Відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю.
Фразеологічний словник української мови
здача —
ЗДА́ЧА (лишок грошей, що повертається при розрахунку), РЕ́ШТА рідше. Покупець, одержавши здачу, відійшов од каси (А. Головко); Купивши квитка, я залишив його у віконці каси, бо був заклопотаний тим, що ховав у гаманець решту (Д. Бузько).
Словник синонімів української мови
здача —
ЗДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. здава́ти, зда́ти 1-8. Здача відгодованої птиці — відповідальна справа. Качок перевозять в обладнаних для цього автомашинах (Колг. Укр.
Словник української мови в 11 томах