здача

Значення в інших словниках

1. здача — зда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. здача — [здача] -ч'і, ор. -чеийу Орфоепічний словник української мови
3. здача — -і, ж. 1》 Дія за знач. здавати, здати 1-8). Здача під ключ — постачання виробу, системи у цілком готовому вигляді. 2》 Дія за знач. здаватися I, здатися I 1). 3》 Лишок грошей, що повертається під час розрахунку. Давати здачі — відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здача — дава́ти (рідше наклада́ти, одва́жувати) / да́ти (рідше накла́сти, одва́жити) зда́чі кому і без додатка. Відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю. Фразеологічний словник української мови
5. здача — ЗДА́ЧА (лишок грошей, що повертається при розрахунку), РЕ́ШТА рідше. Покупець, одержавши здачу, відійшов од каси (А. Головко); Купивши квитка, я залишив його у віконці каси, бо був заклопотаний тим, що ховав у гаманець решту (Д. Бузько). Словник синонімів української мови
6. здача — ЗДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. здава́ти, зда́ти 1-8. Здача відгодованої птиці — відповідальна справа. Качок перевозять в обладнаних для цього автомашинах (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах