здобиток

Здоби́ток, -тку

м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.

Значення в інших словниках

1. здобиток — здоби́ток іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. здобиток — -тка, ч., заст., рідко. Здобуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здобиток — ЗДОБИ́ТОК, тка, ч., заст., рідко. Здобуття. На здобитки, підв’язавши литки (Номис, 1864, № 10320); Вдень у яру сидять [розбійники], а вночі на здобитки йдуть (Гр., II, 1963, 253).  Словник української мови в 11 томах