здружити

Здружити, -жу, -жи́ш

гл.

1) Сочетать бракомъ.

2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.

Значення в інших словниках

1. здружити — здружи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здружити — див. здружувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здружити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев.  Словник синонімів української мови
4. здружити — ЗДРУЖИ́ТИ див. здру́жувати.  Словник української мови в 11 томах