здужати
Зду́жати, -жаю, -єш
гл.
1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300.
2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273.
3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка