1. Словник української мови Грінченка

здужати

Зду́жати, -жаю, -єш

гл.

1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300.

2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273.

3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здужати — зду́жати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здужати — -аю, -аєш, недок. і док. 1》 тільки недок., неперех. Бути здоровим, не хворіти. 2》 неперех., перев. з част. не і з інфін. Бути спроможним, могти щось робити. 3》 тільки док., перех., рідко. Подолати, перемогти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здужати — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  4. здужати — ЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. і док. 1. тільки недок., неперех. Бути здоровим, не хворіти. Питаю в Одарки, чи здужає. «Здорова, тіточко, тільки мені на серці важко, о, важко!... Словник української мови в 11 томах