1. Словник української мови Грінченка

здумати

Зду́мати, -ся

см. здумувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здумати — зду́мати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здумати — -аю, -аєш, док., здумувати, -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. || Захотіти, побажати чого-небудь. Не здумай (не здумайте) з інфін. — категоричне попередження не робити чого-небудь. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здумати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. здумати — ЗДУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Коцюб. Словник української мови в 11 томах