1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здумати

зду́мати

-аю, -аєш, док., здумувати, -ую, -уєш, недок., розм.

1》 перех. і без додатка. Раптом замислити, надумати зробити що-небудь.

|| Захотіти, побажати чого-небудь.

Не здумай (не здумайте) з інфін. — категоричне попередження не робити чого-небудь.

2》 перех. Згадати, пригадати.

3》 неперех., рідко. Уявити собі що-небудь, подумати про щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здумати — зду́мати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здумати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  3. здумати — ЗДУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. і без додатка. Раптом замислити, надумати зробити що-небудь. Здумала Раїса їхати.. в містечко (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. здумати — Зду́мати, -ся см. здумувати, -ся. Словник української мови Грінченка