1. Словник української мови Грінченка

здумувати

Зду́мувати, -мую, -єш

сов. в. здумати, -маю, -єш, гл.

1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519.

2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.

3) Воображать, вообразить, представлять, представить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здумувати — зду́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здумувати — див. згадувати Словник синонімів Вусика
  3. здумувати — див. здумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здумувати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови