1. Словник української мови Грінченка

здуміти

Здуми́тися, -млюся, -мишся, здумі́ти, -мі́ю, -єш

гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Камен. у. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася. Чуб. V. 503.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здуміти — Здумі́ти: — отетеріти [25] Словник з творів Івана Франка
  2. здуміти — здумі́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. здуміти — -ію, -ієш, док., діал. Те саме, що здумітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здуміти — ЗДУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Те саме, що здумі́тися. Словник української мови в 11 томах