Словник української мови Грінченка

здіб

Здіб, здо́бу

м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. здіб — здобу, ч., зах. Зовнішній вигляд, статура.  Великий тлумачний словник сучасної мови