Словник української мови Грінченка

здігнати

Здігнати, здожену, -не́ш

м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. здігнати — ЗДІГНА́ТИ див. здоганя́ти.  Словник української мови у 20 томах