зеленити

Зелени́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.

Значення в інших словниках

1. зеленити — зелени́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зеленити — ЗЕЛЕНИТИ – ЗЕЛЕНІТИ – ЗЕЛЕНІШАТИ – ЗЕЛЕНИТИСЯ – ЗЕЛЕНІТИСЯ Зеленити, -ню, -ниш, перех. Робити щось зеленим, фарбувати, забарвлювати в зелений колір. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Г.  Літературне слововживання
3. зеленити — -ню, -ниш, недок., перех. Покривати зеленою фарбою, робити зеленим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зеленити — Зелени́ти, -леню́, -ни́ш що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зеленити — ЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Покривати зеленою фарбою, робити зеленим. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Кв.-Осн., II, 1956, 6); Чернечу гору зеленить трава, І оживає Канівська могила… (Дмит., Вірші.., 1949, 73).  Словник української мови в 11 томах