1. Словник української мови Грінченка

зеленити

Зелени́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленити — зелени́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зеленити — ЗЕЛЕНИТИ – ЗЕЛЕНІТИ – ЗЕЛЕНІШАТИ – ЗЕЛЕНИТИСЯ – ЗЕЛЕНІТИСЯ Зеленити, -ню, -ниш, перех. Робити щось зеленим, фарбувати, забарвлювати в зелений колір. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Г. Літературне слововживання
  3. зеленити — -ню, -ниш, недок., перех. Покривати зеленою фарбою, робити зеленим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зеленити — Зелени́ти, -леню́, -ни́ш що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зеленити — ЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Покривати зеленою фарбою, робити зеленим. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Кв.-Осн., II, 1956, 6); Чернечу гору зеленить трава, І оживає Канівська могила… (Дмит., Вірші.., 1949, 73). Словник української мови в 11 томах