зеленити
зелени́ти
-ню, -ниш, недок., перех.
Покривати зеленою фарбою, робити зеленим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зеленити — зелени́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зеленити — ЗЕЛЕНИТИ – ЗЕЛЕНІТИ – ЗЕЛЕНІШАТИ – ЗЕЛЕНИТИСЯ – ЗЕЛЕНІТИСЯ Зеленити, -ню, -ниш, перех. Робити щось зеленим, фарбувати, забарвлювати в зелений колір. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Г. Літературне слововживання
- зеленити — Зелени́ти, -леню́, -ни́ш що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зеленити — ЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Покривати зеленою фарбою, робити зеленим. Так і він-то [маляр] відтіля родом був, а в нас у селі зеленив нову дзвіницю (Кв.-Осн., II, 1956, 6); Чернечу гору зеленить трава, І оживає Канівська могила… (Дмит., Вірші.., 1949, 73). Словник української мови в 11 томах
- зеленити — Зелени́ти, -ню́, -ни́ш гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142. Словник української мови Грінченка