земляночка

Землянка, -ки

ж.

1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131.

2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила.

3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.

Значення в інших словниках

1. земляночка — земля́ночка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. земляночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до землянка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. земляночка — ЗЕМЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до земля́нка. Земляночку викопав Марко під самим дубом (Стор., І, 1957, 390).  Словник української мови в 11 томах