зжурити

Зжури́ти, -рю́, -риш

гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.

Значення в інших словниках

1. зжурити — зжури́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зжурити — зжурю, зжуриш, док., перех., рідко. Змучити журбою, сумом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зжурити — ЗЖУРИ́ТИ, зжурю́, зжу́риш, док., перех., рідко. Змучити журбою, сумом. З-ЗА, ІЗ-ЗА, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. з-за, із-за виражають: Просторові відношення 1. Уживається на означення спрямування руху, дії з протилежного або зворотного боку.  Словник української мови в 11 томах