зламаний

Зламаний, -а, -е

Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124.

Значення в інших словниках

1. зламаний — зла́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зламаний — [зламанией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. зламаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зламати. || зламано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зламався, розпався на куски, частини. 3》 у знач. прикм., перен. Фізично або морально знесилений. 4》 у знач. прикм. Вигнутий, заломлений під кутом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зламаний — зла́маний (зло́маний): ◊ ви́кинути на зло́маний писк → викинути ◊ піти́ на зло́маний ка́рк вул. забратися геть (ст)|| = випхатися  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. зламаний — за п’ята́к (за п’ятака́). 1. зі сл. продава́ти, продава́тися і под., зневажл. Не вагаючись, з готовністю. Вчинків його славних люди не зазнали. Драгів (друзів) мав, що раді б за п’ятак продати (П. Грабовський). 2. Даром, марно. Одні невмиті, ..  Фразеологічний словник української мови
6. зламаний — ЗІПСО́ВАНИЙ у знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙ розм., ЗОПСУ́ТИЙ рідше, ПО́РЧЕНИЙ розм.; ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. зламаний — Зла́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. зламаний — ЗЛА́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до злама́ти. Високо, на самому хребті гірського валу.. стояла нерухома постать П’ятки, наче сірий стовбур старої осичини, зламаної вітром… (Кол., Терен.., 1959, 66); — А моя житниця зламана, княгине,— каже він (Скл.  Словник української мови в 11 томах