Значення в інших словниках
-
зламати —
злама́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зламати —
див. зламувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зламати —
злама́ти (злома́ти): ◊ злама́ти ка́рк → карк ◊ злома́ти писк = піти́ на зло́маний ка́рк
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
зламати —
сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.). 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.
Фразеологічний словник української мови
-
зламати —
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
зламати —
Злама́ти, -ма́ю, -ма́єш і зломи́ти, зло́млю́, зло́миш, -млять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зламати —
ЗЛАМА́ТИ див. зла́мувати.
Словник української мови в 11 томах