Словник української мови Грінченка

злупати

Злупати, -паю, -єш

гл.

1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли. Чуб. III. 349.

2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє. Лебед. у.

Словник української мови Грінченка