злющий
Злючий, злющий, -а, -е
ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
---------------
Злю́щий
см. злючий.
Словник української мови ГрінченкаЗлючий, злющий, -а, -е
ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
---------------
Злю́щий
см. злючий.
Словник української мови Грінченка