зліти

Зліти, злію, -єш

гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.

Значення в інших словниках

1. зліти — злі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зліти — злію, злієш, недок., розм. Те саме, що злішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зліти — ЗЛІ́ТИ, злі́ю, злі́єш, недок., розм. Те саме, що злі́шати. [Кобзар:] Сидить вона [турецька цариця] сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько дедалі зліє (Шевч., III, 1953, 51).  Словник української мови в 11 томах