зліти
Зліти, злію, -єш
гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зліти — злі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зліти — злію, злієш, недок., розм. Те саме, що злішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зліти — ЗЛІ́ТИ, злі́ю, злі́єш, недок., розм. Те саме, що злі́шати. [Кобзар:] Сидить вона [турецька цариця] сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько дедалі зліє (Шевч., III, 1953, 51). Словник української мови в 11 томах