1. Словник української мови в 11 томах

зліти

ЗЛІ́ТИ, злі́ю, злі́єш, недок., розм. Те саме, що злі́шати.

[Кобзар:] Сидить вона [турецька цариця] сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько дедалі зліє (Шевч., III, 1953, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зліти — злі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зліти — злію, злієш, недок., розм. Те саме, що злішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зліти — Зліти, злію, -єш гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309. Словник української мови Грінченка