зманити

Зманити

см. зманювати.

Значення в інших словниках

1. зманити — змани́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зманити — див. зманювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зманити — СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИ розм., ПІДДУ́РЮВАТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. зманити — ЗМАНИ́ТИ див. зма́нювати.  Словник української мови в 11 томах