зманити

Зманити

см. зманювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зманити — змани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зманити — див. зманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зманити — СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИ розм., ПІДДУ́РЮВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. зманити — ЗМАНИ́ТИ див. зма́нювати. Словник української мови в 11 томах