зманити
Зманити
см. зманювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зманити — змани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зманити — див. зманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зманити — СПОКУША́ТИ (домагатися інтимних стосунків з жінкою, дівчиною без серйозних намірів, даючи нещирі обіцянки), ЗВО́ДИТИ, ЗМА́НЮВАТИ, ДУРИ́ТИ, ОБДУ́РЮВАТИ, ОБМА́НЮВАТИ, ПІДМА́НЮВАТИ розм., ПІДДУ́РЮВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- зманити — ЗМАНИ́ТИ див. зма́нювати. Словник української мови в 11 томах