зміняти

I. Зміняти, -ня́ю, -єш

гл. Обмѣнять, промѣнять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254.

---------------

II. Зміняти, -няю, -єш

сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Вв. Мт. І. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.

Значення в інших словниках

1. зміняти — зміня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зміняти — див. змінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зміняти — ЗМІНЯ́ТИ², я́ю, я́єш, кого, що (чого) на кого – що, розм. Док. до міня́ти 1; обміняти кого-, що-небудь на когось або щось рівноцінне. А в район (щоб про телят більше не питали) Повідомив: “На вола ялівку зміняли” (С. Олійник); З ляхами вип'ю море кави.  Словник української мови у 20 томах
4. зміняти — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
5. зміняти — ЗМІНЯ́ТИ див. змі́нювати.  Словник української мови в 11 томах