зміняти

ЗМІНЯ́ТИ², я́ю, я́єш, кого, що (чого) на кого – що, розм.

Док. до міня́ти 1; обміняти кого-, що-небудь на когось або щось рівноцінне.

А в район (щоб про телят більше не питали) Повідомив: “На вола ялівку зміняли” (С. Олійник);

З ляхами вип'ю море кави. Зміняю біле на рябе. Ну, хитрував, лестив, лукавив... Чого добивсь? Лиш уплямив себе! (Л. Костенко);

– Завтра зміняю грошей і буду на них дивитися. На франки (І. Карпа);

// Проміняти.

[Мар'яна:] Можна змінять козацьку волю на моє серце? (С. Васильченко);

Я вийшов з піснею із бою і на перо зміняв багнет. Але дорогою одною ідуть і слюсар, і поет (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. зміняти — зміня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зміняти — див. змінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зміняти — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
4. зміняти — ЗМІНЯ́ТИ див. змі́нювати.  Словник української мови в 11 томах
5. зміняти — I. Зміняти, -ня́ю, -єш гл. Обмѣнять, промѣнять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254. --------------- II. Зміняти, -няю, -єш сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить.  Словник української мови Грінченка