змісити

Зміси́ти, -шу́, -сиш

гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.

Значення в інших словниках

1. змісити — зміси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. змісити — змішу, змісиш, перех. Док. до місити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змісити — Зміси́ти, змішу́, змі́сиш; змі́шений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. змісити — ЗМІСИ́ТИ, змішу́, змі́сиш, перех. Док. до міси́ти. Узялася я до діла — Пластилін в руці змісила. Подивись-но, Васильок, Вже готовий колобок (Бойко, Ростіть.., 1959, 20); Корова кинулась на нього, звалила на землю, змісила ногами (Коцюб., І, 1955, 443).  Словник української мови в 11 томах