Значення в інших словниках
-
змісити —
зміси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
змісити —
Зміси́ти, змішу́, змі́сиш; змі́шений
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
змісити —
ЗМІСИ́ТИ, змішу́, змі́сиш, перех. Док. до міси́ти. Узялася я до діла — Пластилін в руці змісила. Подивись-но, Васильок, Вже готовий колобок (Бойко, Ростіть.., 1959, 20); Корова кинулась на нього, звалила на землю, змісила ногами (Коцюб., І, 1955, 443).
Словник української мови в 11 томах
-
змісити —
Зміси́ти, -шу́, -сиш гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
Словник української мови Грінченка