зміюка
Зміюка, -ки
ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Словник української мови ГрінченкаЗміюка, -ки
ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Словник української мови Грінченка