Словник української мови Грінченка

зоглядати

Зогляда́ти, -да́ю, -єш

гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зоглядати — зогляда́ти дієслово недоконаного виду поглядати рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зоглядати — див. зглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зоглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. зоглядати — ЗОГЛЯДА́ТИ див. згляда́ти.  Словник української мови в 11 томах