Словник української мови Грінченка

зогнилий

Зогни́лий, -а, -е

Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. зогнилий — зогни́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зогнилий — див. згнилий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зогнилий — ЗОГНИ́ЛИЙ див. згни́лий.  Словник української мови в 11 томах