зогнилий

Зогни́лий, -а, -е

Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зогнилий — зогни́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зогнилий — див. згнилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зогнилий — ЗОГНИ́ЛИЙ див. згни́лий. Словник української мови в 11 томах