1. Словник української мови Грінченка

зогнати

Зогна́ти, зжену, -не́ш

гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зогнати — зогна́ти дієслово доконаного виду зігнати розм. Орфографічний словник української мови
  2. зогнати — див. зганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зогнати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. зогнати — ЗОГНА́ТИ див. зганя́ти. Словник української мови в 11 томах