зодягти

Зодяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. ІІ. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.

Значення в інших словниках

1. зодягти — зодягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зодягти — див. зодягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зодягти — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон.  Словник синонімів української мови
4. зодягти — ЗОДЯГТИ́ див. зодяга́ти.  Словник української мови в 11 томах