зозла

Зозла

нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933.

Значення в інших словниках

1. зозла — зо́зла прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. зозла — присл., розм. Розізлившись, зле, сердито.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зозла — Зо́зла, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зозла — ЗО́ЗЛА, присл., розм. Розізлившись, зле, сердито. Калашник махнув рукою й зозла, мов вони були всьому виною, дуже хряпнув дверима й, розлютований, пішов до хати (Епік, Тв., 1958, 398); *Образно.  Словник української мови в 11 томах