золотенький

Золоти́й, -а́, -е́

1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. Мет. 19. З золотими перснями на руці. МВ. ІІ. 31.

2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в'ється. Хата, 2. ум. золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький. Чуб. III. 170.

---------------

Золотий, -то́го

м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. Мл. л. сб. 304.

Значення в інших словниках

1. золотенький — золоте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. золотенький — -а, -е. 1》 Пестл. до золотий. 2》 у знач. ім. золотенький, -кого, ч.; золотенька, -кої, ж.; золотеньке, -кого, с., нар.-поет. Пестливе називання кого-небудь (перев. у звертанні). || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. золотенький — ЗОЛОТЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до золоти́й. Сонечко вранішнє золотеньке, червоненьке, уже.. осяяло все (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Чарочка золотенька; Золотеньке яєчко. 2. у знач. ім. золоте́нький, кого, ч.; золоте́нька, кої...  Словник української мови в 11 томах