Словник української мови Грінченка

золотоверхий

Золотоверхий, -а, -е

Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. золотоверхий — золотове́рхий прикметник уроч.  Орфографічний словник української мови
  2. золотоверхий — (храм) золотобанний, поет. злотоверхий, злотоглавий.  Словник синонімів Караванського
  3. золотоверхий — -а, -е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. золотоверхий — Золотове́рхий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. золотоверхий — ЗОЛОТОВЕ́РХИЙ, а, е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін. Далеко за озером в тумані біліють високі стіни, а за стінами піднімається здоровий золотоверхий палац (Н.-Лев., III, 1956, 290); Надвечір..  Словник української мови в 11 томах