золотоверхий

ЗОЛОТОВЕ́РХИЙ, а, е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін.

Далеко за озером в тумані біліють високі стіни, а за стінами піднімається здоровий золотоверхий палац (Н.-Лев., III, 1956, 290);

Надвечір.. побачили нарешті облите сонцем золотоверхе місто на святих наддніпровських горах (Гончар, II, 1959, 145).

Значення в інших словниках

1. золотоверхий — золотове́рхий прикметник уроч.  Орфографічний словник української мови
2. золотоверхий — (храм) золотобанний, поет. злотоверхий, злотоглавий.  Словник синонімів Караванського
3. золотоверхий — -а, -е, поет. Який має позолочений верх, позолочену баню і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. золотоверхий — Золотове́рхий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. золотоверхий — Золотоверхий, -а, -е Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.  Словник української мови Грінченка